Скеоморфізм – це добре чи погано?

Тему дискутує блогер Кристофер Даунер і пише досить цікаво, тому коротко перекладу зміст статі.

Цю штуку легко можна впізнати,  вона широко використовується на смартфонах і комп’ютерах і Apple несе найбільшу відповідальність за його впровадження в сучасний дизайн інтерфейсу користувача.

Що таке Скеоморфізм?

Глобально, це щось, що імітує інший об’єкт чи артифакт з іншого матеріалу. Ну наприклад лампочки в формі полум’я свічки, або паркет, намальований на лінолеумі. В нашому контексті це елементи дизайну інтерфейсу користувача, які імітують матеріальні речі. Наприклад, шредер, який нищить бордінг пас в iPhone, або знаменитий шкіряний календар MacOS. Часто помилково скеоморфними називають елементи інтерфейсу, що виглядають реалістично, але жодного реального об’єкту не повторюють – типовий приклад, програма “Шукати Друзів” – вся в шкірі, але в реальному житті цього не існує. Подібні елементи дизайну роблять програму “дружнішою” і якщо вдало намальовано, то й гарнішою.

Незважаючи на те, що цей тренд здається дуже новим і модним, він далеко не новий. Якщо подивитись на старі операційні системи, в них всюди є програмка “калькулятор”, яку всі роблять з використанням скеоморфізму.

А почалось все знову ж таки з Apple – так виглядав калькулятор в операційній системі 1984 року.

Добре чи погано?

Є багато аргументів “за” і “проти”. Стів Джобс вважав, що подібні речі додають сентименту продукту, а слова “комфорт” і “впізнаваність” допомагають швидше освоїти функціонал. Але дехто вважає це зайвим, знущанням над користувачем і т д

Скеоморфізм присутній всюди: кнопки та слайдери в інтерфейсі, діафрагма камери при зніманні фото, папір в лінійку в Notes – все це робить інтерфейс приємнішим, гарнішим і зрозумілішим – аплікації власним виглядом відразу вказують на те, що з ними треба робити. Ніхто ніколи не читає інструкцію iBooks – вигляд книжки сам по собі дає зрозуміти як нею користуватись.

Є ще важливий момент відносно продажу аплікацій в апсторі:

  • покупці судять про аплікацію по іконці
  • покупці судять про аплікацію по скріншотах

Скеоморфні скріншоти, очевидно, мають більше успіху – вони відрізняються від інших програм, що мають більш стандартні елементи інтерфейсу, і створюють враження легкості в освоєнні.

Але вигляд це ще далеко не все, і навіть гарні скріншоти можуть обманути користувача. Візьмемо, наприклад, нову аплікацію “Контакти” в MacOS – це власне є типовий приклад того, що не треба робити і що дратує користувача. Навіщо було робити аплікацію, яка виглядає як книжка і не функціонує подібним чином? Насправді, Контакти просто виглядають стилізовано під книгу, а функціонально аплікація працює абсолютно звичайним чином для стандартного вікна MacOS..

З естетичної точки зору, скеоморфний вигляд аплікацій – це дуже добре і гарно, але все-таки краще, коли вони ще функціонують правильно для предметів, які вони імітують – тоді насправді досягається мета.

Цікаво, що вже є достатньо багато аплікацій, які імітують знакові пристрої з реального життя, наприклад музика в iPad відтворюється у вигляді знаменитого Braun SK 4 radio, або калькулятор в iPhone – це відомий Braun ET 66.

Як висновок пропонується прийняти, що скеоморфізм це в принципі класна штука, але використовувати цей прийом треба правильно і все робити як слід. Вже якщо робити аплікацію скеоморфною, то працювати вона повинна теж відповідно, як працює справжній матеріальний пристрій чи об’єкт. І не треба кидатись в крайнощі, бо “занадто скеоморфний” інтерфейс буде нав’язливим, а чистий і аскетичний дизайн може створити враження холоду, стерильності і відсутності “характеру” аплікації.

І останній абзац від себе

Стаття нагадала мені буремні 90-і, коли командна стрічка була наше всьо: UNIX, MS-DOS, текстовий екран 80×40, маленькі хард-диски і об’єми оперативної пам’яті, процесори, які зараз можна знайти хіба в якихось старих HP-шних iPaq-ах. Ми писали свої програми елегантно маленькими і швидкими, боролись за кожен зайвий байт бінарного коду і луп в програмі – і тут раптом з’явився незрозумілий Windows 3.0 (до 3.0 ніхто цим навіть не бавився), який був сам по собі дуже великим і забирав купу місця на диску, його треба було спеціально запускати як оболонку (навіщо вся ця громіздкість?) і він ДУУУУУУУУУЖЕ повільно працював на архітектурі IBM XT.. Для мене скеоморфізм почався ще звідти: кнопочки, слайдери, іконки – все це було вже тоді і розмови про “знущання” почались ще з приходом Windows (який був здертий з Макинтоша, що був відповідно вкрадений в XEROX). Навіщо нам ці іконки? Це для повних ідіотів щоб не думати! Невже клікання мишкою швидше ніж вправне володіння клавіатурою? 🙂 Але, як бачимо в результаті, авантюра виявилось не такою поганою ідеєю – коли підросли відповідно комп’ютери, коли людство навчилось програмувати графіку як слід, і коли ми звикли і навчились користуватись GUI.

Голова підрозділу Windows Steven Sinofsky покидає Microsoft

Світ хай-тек, подібне, зрозумів як швидко заробляти гроші на Різдво. Див попередній пост: якийсь гучний скандал в жовтні-листопаді, акції стрімко падають вниз, далі за час Різдвяних Канікул, напевно найактивнішого шопинг-періоду року, заплановано повертаються назад нагору. Ок може я дивлюсь забагато фільмів і це вплив переглянутого недавно Margin Call, але во благо фондових ринків, чомусь всі стали робити свої організаційні перестановки саме за таким розкладом..

Два тижні тому нас (ну мене особисто точно) шокувала новина про відхід з Apple Скота Форсталя, людини, що прийшла разом з Джобсом з Next в 1996 році, прийняла роди iPhone і розвивала iOS протягом всіх цих років.. А вчора ось ще одна новина: Стівен Сіновський, голова підрозділу Windows, покидає Microsoft. Ще одна “Me-too” стратегія Балмера чи якісь об’єктивні причини?

Офіційно не дали жодного пояснення відходу Стівена, неофіційно спочатку казали що все через якісь проблеми з Windows 8, зараз ніби говорять про якісь особисті несумісності, можливо навіть з самим Балмером. З офіційних заяв як завжди нічого не зрозуміло – обидвоє розсипались в подяках і взаємних компліментах, компліментах Майкрософту, всьому світу і вищим силам.

Стівен мав репутацію трохи важкого у співпраці, але це дуже добра характеристика насправді – в Штатах всі нормальні люди вважаються важкими у співпраці, я це навіть на собі відчув – мене теж колись мої американські колеги вважали важким і занадто прямолінійним, головне їх не будити… )) Якщо співставити ненадійну забюрократизовану культуру якості і вчасності Microsoft (вічно все з запізненням, купа помилок, Vista просто катастрофа) з його достатньо солідними досягненнями спочатку з Microsot Offiсe (завжди хороший надійний софт!), а потім з Windows (витяг Microsoft з величезної халепи Vista i випустив у світ спочатку Windows 7, а потім і 8), то картинка стає яснішою і зрозумілішою. Стів працював в Microsoft з 1989 року як інженер-програміст і доріс до Президента підрозділу Windows – респект! А тепер на цьому фоні згадаємо вар’ята Балмера і уявимо собі яку конкуренцію в Сіновському він міг бачити?! Принаймні про це говорять: Сіновський цілком можливо мітив на крісло CEO..

Cтівен залишив інженерну частину софта та заліза на Джулію Ларсон-Грін, яка працює в Microsoft з 1993 року і до цього часу очолювала Програм-менеджмент та дослідження Windows 7 i 8. А бізнесом Windows буде тепер займатись… CFO Тамі Реллер (будемо економити?)

Тим не менше, саме в Microsoft я очікую значно менше змін чи потрясінь, пов’язаних з відходом ключового менеджера, саме через вищий ступінь “корпоративності” і “бюрократичності” компанії. Різниця? В тому, що в компаніях динамічних і креативних значно більше тримається на особистостях, в той же час бюрократична машина означає систему, в якій особисті якості мають дуже другорядне значення – продукт створюється самою машиною, процесами, стандартами, а не талантом певних менеджерів і розробників. Ну тобто, великих змін не очікуйте, хоча акції напевно трохи потанцюють.

За матеріалами The Verge