150 мільйонів за українські мозґи

looksery-acquired

Українські ІТ-компанії рідко з’являються в міжнародних новинах. Найбільшими в нас є аутсорсингові фірми, що продають відносно недорогу, але високоякісну робочу силу своїм західним клієнтам. В першій половині цього року Україна експортувала ІТ-послуг на $738 мільйони, що склало 4% в загальному експорті країни. Звичайно, вплинули кризові та політичні потрясіння – такий рівень цифр ми пам’ятаємо в 2013-му році, але все одно динаміка не може не радувати, бо 2014-й був повною катастрофою. Помітними стали так само «мисливці», що скуповують менші компанії «по головах» і інтегрують їх в якісь більші міжнародні структури.
 
Але все це «продаж сировини» в світі ІТ-виробництва. Що більш цікаво, це безумовно створення українськими айтішниками своїх власних продуктів. І ми знаємо, що можуть! Всі ми в курсі про українське походження Whatsapp, знаємо про успіх PetCube, Wishround, Hello Settle би теж почувався краще якби не війна і криза, я впевнений. Свої продукти дуже добре працюють для економіки, бо розробляються вони один раз, а продаються багато – тут створюється «жирок» надприбутків, який іде на збагачення індивідуумів, що розвиває внутрішній ринок в країні, або на реінвестиції в створення інших продуктів та розвиток технологій.
 
Я живу в світі ІТ і знаю/бачу скільки цікавих проектів і ідей народжують наші креативні стартапери, але інвестиції ідуть сюди не дуже охоче. До сьогоднішнього дня найбільшою міжнародною інвестицією в українські стартапи/продукти була покупка Viewdle Гуглом за $40 мільйонів, але це знову ж таки виявилось банальною закупкою мозґів – Google швидко закрив бізнес і як завжди тупо інтегрував ресурси в свої проекти. 
 

І от сьогодні проскочила фантастична новина: Одеський Looksery був придбаний Snapchat за $150 мільйонів. Looksery розробляли фільтри для Lenses Snapchat-у. Чудова позитивна новина і колосальна мотивація для армії ІТ-бізнесменів, стартаперів, і для мене особисто. Але мені не дуже радісно, коли я вчитуюсь в деталі. Чому? Тому що все це індивідуальний успіх і не має нічого спільного з розвитком ІТ в Україні, що в принципі натурально, зважаючи на відношення влади (включно з колишніми ІТ-шниками при владі) до ІТ сектору. По-перше, як виявляється, Looksery це не зовсім українська компанія, бо штаб-квартира все-таки в Каліфорнії. По-друге, транзакція передбачає переїзд команди в США.

Я не економіст і не спеціаліст із створення бізнес-клімату. Але я вірю в те, що можна щось зробити для українських айтішників з боку держави. Це не дотації, це не інвестиції – це швидше дерегуляція, зниження податкового тиску на стартапи, і найголовніше – створення якихось привабливих і надійних умов для іноземних та власних українських інвесторів. Як зробити так, щоб американські та європейські бізнесмени не вимагали від наших хлопців і дівчат переїзду в Каліфорнію чи Лондон і щоб ці стартапи і інтелектуальні потужності не тікали з країни? Зрозуміло що тут накладаються звички і традиції глобального ІТ-світу, зрозуміло що багато молодих людей радісно скачуть в літаки і летять жити на берег океану. А от мені подобається Київ і я вірю що мусить бути спосіб затримати всіх цих юних геніїв і створити і їм і їх інвесторам привабливі умови для життя і творчості вдома в Україні – в них теж є сім’ї, батьки і родичі, вони теж колись виростуть і зрозуміють що вдома найкраще. Але вдома дійсно повинно бути найкраще!

Qoderoom, Кодрум, http://qoderoom.com

Ура!

Верховна Рада

Попри битву за мову в парламенті сталось навіть щось хороше.. Проголосували закон за пільги для ІТ-індустрії в країні. Законопроекти 8267 “Про економічний експеримент по створенню умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції” і 9744 “Про внесення змін в податковий кодекс відносно спеціального режиму оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції покликані суттєво-не-суттєво, але трохи покращити життя програмістам.

По-перше, фіксується на помітці 36,76% єдиний внесок на соцстрахування. По-друге, зменшується податок на прибуток з 21% до 16%. Далі, фіксується єдиний податок на прибуток для фізичних осіб, задіяних в галузі. Для компаній, які займаються продукцією програмного забезпечення ставка податку фіксується на рівні 5% від бази оподаткування (зараз 15%). Знову відмінили ПДВ – не знаю чи радіти, бо в минулому “захОді” це не зовсім добре функціонувало, але по файту ІТ-компанії дуже намагаються “оптимізувати” цей податок (скандал Rozetka.ua), тому напевно правильно.

Якщо Янукович підпише, то будемо мати все це щастя з 1 січня

8 технологічних трендів, що матимуть вплив на банківське ІТ в 2012 році

Оскільки IT-бюджети вже нарешті більш-менш сформовані, BS&T вважає що можна вже вказати на 8 основних технологічних трендів, які будуть мати вплив на розвиток індустрії в 2012 році, та визначать конкурентну позицію банків на роки вперед. Я тут також додам свої “локалізовані” коментарі.

  1. “Дозрівання” мобільного банкингу до рівня інтернет-банкингу
    Мобільний банкинг завжди розглядався як “відросток” інтернет-банкингу, деколи навіть додаткова “забавка” для клієнтів, особливо в Україні, де мобільний клієнт для iPhone чи Android мають буквально 2-3 банки. В цьому році почнеться стрімке “дозрівання” мобільного банкингу завдяки зручності, характеру використання та росту популярності бази – смартфонів та планшетів на базі iOS та Android. Відбудеться десь приблизно те саме, що сталось і з Інтернет-банкингом. За останні 3 роки цей канал переріс із “прикольної штуки” до абсолютної необхідності на ринку – всі банки це мають, за виключенням буквально декількох особливо повільних структур
  2. Стрімкий ріст ролі BPM-систем
    BPM-системи на разі знаходяться десь в області “nice to have”. Департаменти якості, звичайно, зараз більше звертають увагу на документообіг та автоматизацію і ре-автоматизацію фронт-офісу, яка змінюється по декілька раз на рік залежно від вітру на фінансових ринках. Але майже всі банки страждають від декількох систем ОперДня, дані готуються по вертикалях абсолютно окремо, рівень інтеграції залишає бажати кращого і тому не видно кінця-краю. Банкам потрібні кращі способи збору і консолідації даних, звітності, для підвищення внутрішньої ефективності і досягнення вищого рівня комплаєнсу з вимогами Нацбанку та іншими стандартами. Експерти передбачають достатньо великі інвестиції у технології bpm на світовому рівні саме з метою вирішення вищезгаданих задач. Особливі зрушення завдяки впровадженню bpm-систем очікуються в області керування ризиками.
  3. Goodbye email, hello Message Center!
    Відхід від емейлу вже почався. На особистому рівні, ми все менше дивимось в емейл і дістаємо повідомлення в соц мережах публічним чи приватним способом. В корпоративному світі емейл використовується значно ширше, але все більше потрібною є інтеграція внутрішнього обміну інформації із клієнтським, CRM, та іншими системами банку. Потім, кількість фішинг-атак на клієнтів та працівників банків неймовірно зросла. Все це диктує відхід від традиційного емейлу – через функціональні причини та безпеку.
  4. “Планшетизація” мобільного банку, зміна способу користування онлайн-системою
    Планшетний банкинг ще зовсім молодий і ще треба трохи часу щоб банки зрозуміли, які переваги їм дає формат та характер використання планшету. Але в цьому році це відбудеться і почнеться зміна – чи об’єднається тренд з “мобілізацією” інтернет-банку і переводу його на смартфони, чи буде розвиватись по своєму шляху – поки що рано казати. Однак експерти вважають цей момент дуже важливим і багатообіцяючим.
  5. Безпека перетворюється на рухому мішень
    Використання мобільних пристроїв в якості платіжного інструменту, чи для доступу до своїх рахунків несе в собі багато різних загроз. По-перше, багато експертів вважає мобільні пристрої недостатньо надійними і захищеними. Але найбільша проблема як завжди з користувачами – багато з них не думають про смартфон як маленький комп”ютер в кишені і, очевидно, не практикують такі самі жорсткі процедури безпеки як до свого лаптопа, для прикладу. А насправді, телефон ще більше підданий різного роду загрозам, його можна десь банально забути! До цього варта додати все ширше використання WiFi, так “консумеризацію” IT, використання все більшої кількості приватної техніки, особистих смартфонів, планшетів, та інших пристроїв – банківська безпека не встигає за індустрією, тестування, розробка концепції використання, написання політик – все це займає час.
  6. Інтеграція в новий пост-канальний світ
    Часи, коли клієнт ходив у відділення замовляти продукти та послуги якщо ще повністю не минули, то в недалекому майбутньому вже минуть. Навіть в умовах нелюдських правил НБУ банки умудряються знаходити юридичні рішення і пропонувати в онлайні не тільки керування рахунками та існуючими продуктами, але вже й продаж нових продуктів та послуг – тепер в онлайні можна оформити навіть кредит чи депозит. Так чи інакше, якщо клієнт заповнив анкету в онлайні повністю або частково – його дуже часто просять ще раз все те саме перезаповнити у відділенні, якщо необхідно прийти з паспортом для ідентифікації чи ще якоїсь причини. Це відбувається завдяки майже тотальної дезінтеграції каналів. Банки поки що не тратять на це грошей і зусиль, але в 2012 році ситуація почне мінятись і “траверс” по всіх каналах стане такою самою необхідністю, як наявність онлайн-доступу до рахунків чи виписка по емейлу.
  7. Розвиток продуктів самообслуговування для генерації доходу
    Ринкові умови, криза, консервативна політика інших банків та досягнення технологічних банків-лідерів змушують більш традиційні структури розвивати і рекламувати канали самообслуговування з однієї простої причини – вони дешевші. Якщо не всі, то багато банків вже зрозуміли – час і зусилля касира коштують дорожче ніж обслуговування онлайн-системи та послуги контакт-центру. Онлайн-продажі, онлайн-послуги, онлайн-доступи і всякого виду електронні виписки тощо будуть коштувати все менше і в результаті дійдуть до нуля – банки будуть заробляти на традиційних статтях і генерувати дохід виключно завдяки якості самих продуктів, зручності онлайн-систем та внутрішній  транзакційній ефективності.
  8. Новий рівень мобільної еволюції
    Розвиток інфраструктури та технічної бази (смартфонів) відкриває нові можливості у використанні мобільних платформ. Ми на порозі суттєвих змін – крім розвитку мобільного банкингу очікується розвиток в напрямку використання мобільного пристрою як платіжного засобу – об’єднані проекти телеком-операторів з банками, використання NFC(RFID)-технологій, маркетиногового каналу на базі поєднання CRM-інформації про клієнта та його геолокації.