Від Персонального Комп’ютера до Персональної Хмарки

Безіменний

Колись я полетів в Лондон і замовив там прокатну машину. Рейс затримали і коли я прилетів, прокатна контора вже була закрита. Довелось їхати до друзів на поїзді з Лутона, але машину все-таки хотілось тому приїхав на наступний день рано вранці, щоб нічого і нікого не пропустити. Поїздом. Уже в прокатній фірмі виявилось, що я спросоння забув всі папери, а без паперів тут нічого не дають. Є тільки кредитка і iPhone. Завантажую собі QuickOffice щоб отримати доступ до своїх даних в мережі, шукаю необхідні копії документів серед своїх файлів, відсилаю все необхідне по е-мейлу на адресу прокатної контори і вуаля – проблема вирішена! Ось такий кейс несподіваної потреби хмари в 2009 році (Боже це вже 4 роки тому!), який наглядно демонструє “як це все буде виглядати завтра”.

Коли придумали персональний комп’ютер, ми дістали можливість здійснювати обчислення в домашньому середовищі, ми навчились створювати дані і зберігати документи вже не в паперовому вигляді, а на диску домашнього комп’ютера, готові до контекстного пошуку і повторного використання. Ми навчились все це відсилати по електронній пошті у випадку необхідності і навіть ділитись публічно інформацією на різноманітних форумах, файл-серверах та інших системах загального використання (пам’ятаєте eRoom, Sharepoint?). Всі звикли до такого способу мислення і архітектури і здавалось, все вже склалось і довго залишатиметься в такому стані, але тут з’явився iPhone та iPad (а сьогодні побачив новину про Chromebook) i концепція почала суттєво мінятись. І далеко не всі розуміють як всім цим користуватись і готові сприймати нову ідеологію персональних обчислень.

Ми впевнено рухаємось до нової ери Персональної Хмари – що ж це таке насправді?

Помітили, напевно, як важко щось зберегти на iPad-i? А потім ще й відкрити це іншою програмою? Так, взагалі неможливо, і власне через те, що iPad взагалі не призначений для збереження будь-яких даних крім розважальних (музика, відео) та службових (настройки, логи etc). Мається на увазі, що вся корисна робоча інформація зберігається в хмарі, а iPad + Internet забезпечують доступ до цих даних. На всякий випадок, поняття “хмара” тут – це якийсь простір десь в Інтернеті (навіть не знаємо де, бо хмара – це не сервер), в якому ми можемо зберігати свою інформацію, свої файли. Цей простір може бути як індивідуального, так і колективного використання.

Що це все взагалі дає і навіщо так складно? Ну по-перше, це дуже гнучко. Сьогодні я в Україні – мої дані десь поряд для ефективого використання, завтра я поїхав на декілька місяців в Штати – система це помітить і перемістить мої файли десь ближче до мене для більш швидкого доступу. Мені більше не треба траґати з собою ноутбук зі всіма документами, я можу дістати доступ до даних з допомогою іншого комп’ютера, планшета, чи навіть смартфона. Я можу зайти в Інтернет-кафе і опинитись на протязі декількох хвилин “у себе в Хмарі”.

По-друге, це надійно. Втрата пристрою більше не проблема – адже втратився просто інтерфейс, а всі дані в порядку і чекають в мережі. Хмара – це не просто один сервер, а ціла система серверів з багатократним резервуванням, резервним копіюванням та надійною адміністрацією.

По-третє, така архітектура дає додаткові можливості. Потрібно комусь відіслати набір файлів чи великий документ, або створити простір для загального використання проектною командою? Декілька натиснутих клавіш, і певна папка в хмарі вже “розшарена” на декількох людей і всі вони мають доступ до файлів, які я для них туди поклав. І можуть додавати свої файли у випадку необхідності, і нічого нікому не треба пересилати е-мейлом, сидячи біля комп’ютера і чекаючи на нескінченну сесію обміну поштою. Чи, наприклад, хмарний сервіс Google Print, який елегантно вирішив проблему мережевого друку в масштабах Інтернету. Більше не має значення де я знахожусь, я можу роздрукувати документ для свого колеги на найближчий до нього принтер навіть не сходячи зі свого місця.

Ок, iPad купив, так яку собі вибрати хмару? Все залежить від смаку і цін. Мені подобається Google Drive, там купа місця і цікава концепція презентації своїх папок в перемішку з загальними, причому перехресно і рекурсивно між декількома користувачами. В розумних рамках практично безплатний сервіс. Крім того, так вийшло, що мої особисті файли я зберігаю в Dropbox – дуже швидкий сервіс та зручна синхронізація контенту на особистий комп’ютер при бажанні – робота з серверами і з особистою копією інформації просто нічим не відрізняється від роботи з файлами на хард-диску комп’ютера. iCloud я не вірю, незважаючи на те що я Apple funboy. В мене там якісь дрібниці та фотопотік.. Але платити я за нього більше точно не буду – я вже колись повірив в .Mac та MobileMe, а потім Apple чомусь вирішив не займатись цим напрямком і вигнав мене в Dropbox… Ось, тільки що дізнався що Google дає з Chromebook терабайтну хмарку на три роки – це просто бомба!

Ретина-дисплеї

Термін строго належить Apple, але принципово мова йде про дисплеї такої високої роздільної здатності, що людське око не в стані побачити і відрізнити окремі піксели (згідно p визначенням Apple). Почалось з iPhone 4, потім відповідно було скопійоване на Android-пристрої, на сьогоднішній день на ринку вже достатньо смартфонів з такими матрицями. В березні вийшов 3-й iPad з таким дисплеєм і зараз ніби є достатньо надійні чутки про те, що цього літа має вийти MacBook Pro та Air з Retina-дисплеями. Тобто MacBook Pro i MacBook Air з фото-дисплеями 300 ppi? Клас! Але чи треба? Може вже краще зберегти ресурси для якихось інших вдосконалень? Я вже описував наскільки мало видно різницю між Retina-дисплеєм iPad-3 та моїм 11” MacBook Air на робочій відстані від очей. Гарно все в своїй статті описав у веблогу TUAW Richard Gaywood.

Перш за все, треба розуміти, що на різній відстані від екрану не бачити піксели вдається по-різному. Ясно що ближче видно більше, а якщо віддалитись від будь-якого монітору достатньо далеко, то можна досягнути ретина-ефекту навіть на найстаріших трубках від комп’ютерів XT.

Як видно з малюнку, “не побачити” треба саме відстань s між пікселами, і не треба бути математиком, щоб розуміти – здалеку ця відстань здається меншою, бо при збільшенні дистанції d кут огляду a зменшується. І коли цей кут близький до 1’ (1/60 градуса), то британские ученые кажуть що людина просто не бачить s.

А от тепер цікава табличка, виходячи з даних, наведених вище. Так би мовити “ретиновість” різноманітних дисплеїв із вказаною нормальною робочою дистанцією від очей (дистанція в середній колонці в дюймах):

Отже, виявляється, якщо забути про маркетинговий термін Apple, на ринку є ще один повноцінний ретина-дисплей, а саме MacBook Pro 17”. Радує теж близкість до ретина двох моїх екранів, MacBook Air 11” i iMac 27” – від iMac, виявляється, треба відсісти трошки подалі 🙂 Звичайно що, зрозумілий успіх iPhone 4 – його екран в порівнянні з 3G/3Gs був просто проривом: в 2 рази очевидний ефект покращення “вже сьогодні”. iPad3 здається тотальним перебором, але можливо маленьким діткам, які так люблять бавитись iPad, і в яких робоча дистанція менша, буде все гарніше і ясніше куди тицяти пальчиком. Ну і всі інші вдосконалення вже не будуть аж такими відчутними – маю величезний сумнів, що покращення мого Air на 13% дасть мені той wow-ефект, який я відчував при переході на iPhone 4.

В будь якому випадку, ось тут джерело – трошки більше і розгорнутіше по-англійськи…

Потримав в руках новий iPad..

Отже… Потримався за священний девайс… Враження? Справа в тому, що я пару тижнів тому продав свій iPad-2 і з того часу дивився в 4-й iPhone з Retina-дисплеєм, тому відразу “з вулиці” такого WOW-ефекту я не відчув. Відчуття прийшло пізніше, коли я додумався взяти iPad-2, що лежав поряд, і порівняти якість екрану. Екран – це все в iPad-i. Який би не був процесор чи мережа, чи розмір флеш-пам’яті, екран робить всю погоду. І екран тут просто колосальний. Як папір – пікселів непомітно, читається абсолютно прекрасно як звичайна книжка. Як звичайна книжка з кавалком скла на сторінці 🙂 Враження що працює швидше, але може це просто ейфорія.. Приємний в руках. Чомусь сподобався саме білий – видно підсвідомо накачався рекламою – він зараз всюди білий на фотографіях. Може би й купив, якби не 2 фактори: все-таки покупка топ-моделі в Штатах дає більше 200 доларів економії + найважливіше, стільникові стандарти! Я собі спеціально замовив модель Verizon: вона підтримує все, що є зараз доступне в Європі, крім LTE. А мені, як українцю, дуже важливо щоб підтримувався зокрема стандарт CDMA від Інтертелеком – це поки що найбільша 3G-мережа в Україні. А в Європі можна спокійно користуватись UMTS. На превеликий жаль, iPad-3 не підтримує європейських стандартів LTE, тому ця частина мене цікавить значно менше. Але й тут не все так погано: модель для Verizon підтримує LTE 700 MHz, і порівняно з моделлю AT&T, не підтримує тільки LTE 2100. Словом, я твердо переконаний, що модель Verizon значно практичніша для України і Європи на сьогоднішній день.

Тепер, чи міняти? Ну я міняю однозначно бо я цим займаюсь.. Але скажімо так, моя особиста точка зору… Для споживання контенту айпад надзвичайний пристрій – нічого більше в торбі не треба. Тобто, я би все-таки міняв iPad-2 на iPad-3 модель Verizon. Але якщо продукуєш речі, працюєш з Powerpoint, Excel, Keynote, Numbers etc. або взагалі програмуєш – все-таки краще Air або щось більше залежно від потреб. Air мене повністю задовольняє, в ньому бракує тільки двох речей – це читалки для книжок iBook і дірки для SIM-карти щоб не паритись з мережами. Як я вже казав, 11” Air має таку шикарну матрицю, що в нормальній посадці за комп’ютером взагалі не видно різниці з Retina-дисплеєм. Резонно: Air + CDMA-модем з WiFi і нічого не треба міняти. 

iOS 5.1 !!!

Так, так, зрозуміло, iPad 3 вийшов, всі його чекали з нетерпінням і тому інші вдосконалення і апдейти пройшли менш помітно. А одним з них є вимучений iOS 5.1, який дає можливість (нарешті!) розмовляти з Siri японською! ))))) В принципі, власне те, чого я особисто так чекав цілих пів-року…

Ну добре, жарти жартами, а 5.1 мав адресувати проблему з розрядом батареї і я дуже сподіваюсь що тепер мій апарат буде тримати заряд днів 5! На жаль, не можу завантажити поки що собі апдейт – очевидно весь світ кинувся зараз туди і таким чином влаштував DDOS-атаку на сервери Apple – вони просто не відповідають..  Ну тобто, список змін:

  • Siri-японець
  • Тепер можна нищити фото з Фото-Стріма
  • Тепер завжди можна включити камеру на замкнутому екрані
  • Камера розпізнає обличчя
  • Взагалі, Камера-апп переписаний наново
  • Genius-мікси і плейлісти для iTunes Match
  • Краще звучить аудіо на iPad
  • Краще керуваннями відтворенням Podcast-ів на iPad
  • Батарея не так швидко сідає
  • Вбито якийсь баг з аудіо під час дзвінка (деколи пропадав звук при вихідних дзвінках)

Бажаю всім масу задоволення від iOS 5.1 і

вітаю всіх дєвочок з 8 березня!

iPad 3 буде 7 березня – офіційно!

Сьогодні Apple розіслала запрошення партнерам на офіційну подію 7 березня, як і очікувалось. Подія розпочнеться о 10 годині ранку в Центрі Мистецтв Yerba Buena в Сан Франциско. Очікується, що Apple запрезентує свій новий iPad3 з Retina Display, а також нову версію Apple TV,  крім того мали би бути продемонстровані досягнення в області адаптивного стрімингу відеоконтенту – залежно від пристрою користувача та ширини каналу до нього. Повідомлення Apple звучить так: “Ми маємо щось, що ви дійсно захочете побачити і до чого доторкнутися”

Джерела: the Verge, MacRumors

Цікаво! Тільки сьогодні розмовляв на тему месенджерів з друзями і висловлював надію, що Apple інтегрує функціонал iMessage в iChat, якій вже й так довший час застосування важко знайти.. І ось тут з новим “викидом” в публіку бета-версії Гірського Лева, виявляється, це вже зроблено! Ось вам на радість лінк, з якого можна завантажити собі нову програмку. Вона під час інсталяції замінить собою iChat, але не переживайте – функціонал iChat ніхто не відміняв – все працює. Це просто неймовірна тема: це вже не якийсь месенджер третьої сторони. Тепер можна послати гарантовано термінове повідомлення людині просто на мобільний телефон і вона його отримає, незалежно від того, чи “запущена” в неї відповідна програмка. iMessage доставляється як SMS!