Як бізнесу не потонути в морі даних

du-stacks-to-moon

Питання інформаційного голоду вже давно не хвилює прогресивні уми людства. Сьогодні ми щосекунди створюємо і споживаємо величезну кількість даних.

За прогнозами вчених, до 2020 року обсяг «цифрового всесвіту» виросте до 44 зетабайт. Систематизація і аналіз цих даних – ось головний виклик ХХІ століття.

Завдяки хмарним сервісам компанії зберігають дані про фінансові ринки та кліматичні зміни, поведінку та вподобання людей в інтернеті. Але головна цінність для бізнесу – не стільки сам факт володіння даними, як можливість приймати ефективні рішення на основі їх аналізу. Тому Data Science, наука про роботу з даними, уже давно вийшла за межі кулуарів технічних вишів та жваво обговорюється у бізнес-колах. Її розвиток змінює сферу IT та підприємництво в цілому, визначає вектор їх подальшого розвитку.

Візьмемо до прикладу нейромережі – перспективний інструмент Data Science, що виник у суміжній сфері – машинному обчисленні. Вони копіюють деякі аспекти структури людського мозку, наслідуючи традиційні процеси мислення, а їх навчання відбувається на величезних масивах даних. Нікого більше не дивує, що Facebook та бренди знають майже все про наші інтереси та бажання, а рекомендації з перегляду фільмів і прослуховування музики часто співпадають з нашими смаками.

Нейромережі та штучний інтелект стають усе доступніше. Такі гіганти індустрії, як Google, Microsoft, Facebook та IBM відкрили свої інструменти (API) для інтелектуального аналізу даних і створення штучного інтелекту. Когнітивні сервіси Microsoft Azure, наприклад, дають змогу розпізнавати текст, голос, обличчя на відео, біометричні дані та багато інших параметрів. Здешевлення таких технологій відкриває нові можливості для бізнесу, який ще кілька років тому і не замислювався про використання Data Science.

Без використання «великих даних» та штучного інтелекту жоден стартап не витримає конкуренцію на глобальному ринку. Інтелектуальний аналіз численних параметрів допомагає краще дізнаватися про вподобання людини, створювати персоналізовані інтерфейси під конкретного користувача. Як доводить Tinder, навіть наші з вами особисті стосунки можуть стати предметом такого аналізу.

Можливості нейромереж широко використовуються у сфері розважальних додатків. Наприклад, у Prizma будь-яку фотографію можна зробити подібною до картини в стилі улюбленого художника. Український стартап Viewdle (куплений Google у 2013 році) розроблював технології з розпізнавання облич, Looksery (придбаний Snapchat, найбільша для українського стартапу угода) накладає фільтри на потокове відео у реальному часі.

Але сфера розваг – це лише початок. Використання нейромереж і штучного інтелекту глибинно змінить і такі сфери як транспорт, фінанси, агросектор, медицина, рітейл, юриспруденція. Завдяки аналізу даних компанії із різноманітних галузей зможуть суттєво скоротити витрати на логістику, зменшити роль людської помилки та інших ризиків.

Самокерований транспорт – один із ключових напрямів розробок у розвинених країнах. Передусім ці технології використовуються у сфері пасажирських та вантажних перевезень. Так, великі компанії зможуть скоротити свої витрати і ретельніше розраховувати терміни доставки.

Data Science успішно впроваджують і в агросекторі. Аналіз показників датчиків та секторів допомагає аграріям швидше реагувати на несприятливі погодні умови та ефективніше планувати майбутній урожай.

Штучний інтелект уже змінив медицину. Дослідивши велику кількість медичних карток, нейромережі здатні діагностувати хвороби пацієнтів навіть на ранніх стадіях. Завдяки «розумним» медичним гаджетам лікарі можуть віддалено стежити за станом пацієнтів, а пацієнти – отримувати щоденний звіт про своє здоров`я. Причому невдовзі рівень технологій дасть змогу отримувати найточніші клінічні дані.

В онлайн-торгівлі компанії зможуть не просто висилати корисні і потрібні вам пропозиції, а й, наприклад, враховувати погоду при надсиланні персоналізованих розсилок. Вважається, що люди більше цікавляться покупками в інтернеті у дощову погоду.

Схоже, що результативно працювати й зростати зможуть ті компанії, в яких бізнес-інтуїція буде покладатися на аналіз даних. Data Science, використання нейромереж і штучного інтелекту – запорука того, що бізнес лишатиметься на гребені інформаційної хвилі, а не потоне в ній.

Максим Орловський, C.E.O. Кодрум (Qoderoom, http://www.qoderoom.com)

Інформаційні Технології для Києва – перші думки

IMG_3576

Я тут трохи зайнявся політикою, і поцікавився що айтішного роблять в місті.. Перше знайомство з підходами додало з одного боку оптимізму, бо очевидний реальний прогрес, порівняно з «папєрєдніками». Грошей тратиться зовсім небагато – не більше сотні мільйонів гривень на рік  – варта би спробувати отримати хоча б невеличку частинку з тих мільярдів, що зарезервовані ЄС для України у зв’язку з асоціацією – 100 мільйонів гривень це дуже мала сума для міста розміру Києва. З іншого боку, оголилась одна дуже серйозна проблема з купою похідних. Маючи достатньо довгий міжнародний досвід в ІТ-Менеджменті та технологічному бізнесі, я напевно вже десь заслужив мати право на власну думку з цього приводу – поділюсь..

В Інформаційних Технологіях як і в будь-яких інших, все повинно починатись з пріоритетів того, для чого ті технології використовуються, в даному випадку ми говоримо напевно про пріоритети міста. А ми знаємо пріоритети міста? Чим стане Київ через 10-15 років? Містом туристів? Містом промисловості? Культури, спорту, чи всього потроху? А може, ми хочемо побудувати нову кремнієву долину? Останнє, до речі, дуже імовірно – українські програмісти успішно конкурують з американськими за звання найкращих в світі, а ІТ індустрія росте як на дріжджах незалежно від того, що держава не надає їй жодної підтримки. Молоді люди ідуть з задоволенням вчити технології та мови програмування – це дає їм змогу працювати в твердовалютному полі (понад 80% українських програмістів працюють на закордонні проекти і їх компенсація зафіксована в євро чи доларах США), а також вільно вибирати місце перебування – сучасні технології написання коду та проектного менеджменту зовсім не вимагають фізичної присутності виконавця, і дуже багато спеціалістів вибирають пляж в Тайланді чи Балі як альтернативу офісній підлозі і кондиціонеру. Я чув дещо про результати роботи BCG та фонду Ахметова – там є дуже багато слушних пропозицій і ми навіть бачимо деякі з них впроваджені вже зараз (Нова Поліція), в мене з тими документами одна проблема – поряд з масою хороших ідей та пропозицій вдосконалень, не зафіксовано жодних макро-часових ідей для міста, і мені здається це не зовсім правильно. Ціль і пріоритети – найголовніше.

Наступне, що іде після приорітетів – це процес управління та організаційна структура. Організаційну структуру не варта фіксувати назавжди, вона повинна жити разом з розвитком системи, яку вона організовує, відображати поточні акценти, розвиватись і мінятись в часі. ІТ, як традиційно велика стаття витрат, теж вимагає уваги та професійного підходу. Неправильне рішення від правильного сьогодні може мало чим візуально відрізнятись, натомість завтра-післязавтра вартість помилки може обліковуватись десятками мільйонів доларів. Що в нас успішно і відбувається: ми фактично не керуємо ІТ, а підпорядковуємось ініціативам знизу – чи то волонтерських груп, які впроваджують те, що їм більше подобається, дає резонанс і допомагає учасникам проекту отримати певне суспільне визнання, чи комерційних структур, що «продають» свої технології місту умовно безплатно, мало розповідаючи про те, де саме вони будуть заробляти на тому всьому в найближчому майбутньому. І якщо ми ще не платимо ті мільйони, то тільки тому що зараз ми банально їх не маємо.

Плюс, з’являється фактор «салату технологій». Наприклад волонтери зроблять якийсь проект на SQL, прийде SAP і впровадить поряд свої технології, а хтось з екс-банкірів потрапить на посаду і за звичкою зробить наступну систему на Oracle. І ось ми вже маємо ситуацію, коли треба підтримувати 3 різні системи управління базами даних, і відповідно платити 3 рази за 3 групи спеціалістів з розвитку та підтримки. Де взяти гроші на оплату праці, та й взагалі де взяти всіх цих людей, до речі?

Який вихід? Дуже простий. Місто повинно мати Technology Office і керівника ІТ. Не так як Юрій Назаров, на безправно-тимчасових умовах (зі всією повагою до енергії та відданості цієї людини), а легально і постійно. Чи це людина, чи це група людей, з правильно розподіленими щоб запобігти корупції обов’язками – така інстанція повинна існувати, задавати напрямок і створювати те, що в ІТ-колах зазвичай пафосно називають «Стратегією ІТ». Тобто документ, в якому зафіксовано пріоритети, структуру прийняття рішень, мету і план розвитку ІТ на декілька років і вибрані технологічні стандарти. І що цікаво, якщо в бізнесі люди відносно просто усвідомлюють цей момент і відповідно швидко наймають собі «айтішника», який може не ідеально, але принаймні якось починає «готувати технологічний салат» так, щоб хоч трохи смакувало, і оптимальніше тратились гроші на «інгридієнти», то в державі це виявляється просто ракетна наука і доводиться годинами пояснювати необхідність та користь від такого підходу. Взагалі, держава вже чомусь багато років робить вигляд що ІТ не існує, запихаючи його кудись то в зв’язок, то в транспорт, то в свободу слова. Чесно кажучи, я не розумію, звідки це йде, але найбільше бентежить той факт що надворі 21 століття, комп’ютери нас просто оточують зі всіх боків, ми тратимо на них дуже великі гроші і при цьому намагаємось робити вигляд що їх не існує..

Це треба міняти. Ми повинні змінити своє мислення в корені та утилізувати досягнення в сфері ІТ для більш ефективного управління Києвом та забезпечення потреб громад та їх зміцнення як політичної та господарської сили. Відноситись до ІТ в перспективі часу, оцінюючи не лише затрати сьогодні, а й сукупну вартість того чи іншого рішення на протязі років (TCO). Стимулювати розвиток ІТ сфери, перестати ігнорувати сотні тисяч професіоналів та підприємців від ІТ, дати їм можливість розбудовувати та розвивати свій бізнес, створювати робочі місця і через розумну систему оподаткування допомагати наповнювати бюджет. В принципі, з податками не так все погано, але ми можемо зробити щось і на рівні міста: це і якісь пільги з оплати оренди нерухомості, і створення бізнес-парків, і спеціальні інфраструктурні проекти із забезпечення ІТ-компаній надійним енергопостачанням та комунікаціями.

До речі, ось останнє, про що хотілось би згадати – це комунікації. В змісті комунікацій з громадськістю. Ще один чинник успіху, який завжди ігнорувався владами різних крил і періодів життя країни. Ми забуваємо про необхідність правильно комунікувати все, що відбувається, давати громадянам певний комфорт і мотивацію, демонструючи свою відкритість і професійність. Ну ось для прикладу, зараз ІТ-комьюніті дуже критикує проект відкриття даних Київради, що впроваджується з використанням SAP. Я вже чув різні думки з цього приводу: і що скоро Київрада буде платити 20 мільйонів в рік за ліцензії, і що нема спеціалістів на підтримку, і що це корупційний проект, і що все це можна було запрограмувати силами 3 програмістів за тиждень etc. В принципі, зрозуміла реакція тих, хто непричетний до проекту з одного боку, але напвно незрозуміло чому саме SAP в бідній країні при наявності моря якісних власних програмістів.. Я особисто поняття не маю про що йдеться, але підозрюю що не все так просто і бачу абсолютно чітко тільки одне – комунікація недостатня. Прочитав пару статей про smart city і мушу сказати що там просто нічого не написано. А треба. Бо від підтримки «користувачів» дуже залежить успіх впровадження системи – комунікація повинна бути якісною і регулярною, аудиторію треба тримати «теплою», а не ігнорувати, відстрілюючись короткими сюжетами і статтями #ніочьом. Ну я би, наприклад, відповів на соціальний запит і оголив зараз складність завдання і пояснив чому саме SAP.

Я айтішник, відповідно я бачу Київ хай-тек-містом, піонером в інноваціях, з бізнес-парком десь по дорозі в Бориспіль, розвинутою інфраструктурою підтримки як технічною, так і законодавчою. Бачу задоволені лиця власників та менеджерів технологічних компаній, яким місто дає можливість заробляти на різноманітних ІТ-проектах, всім потроху – завдань і роботи вистачить і на значно більший ринок. Бачу щасливі лиця громадян, що можуть не виходячи з дому користуватись електронними послугами, редагувати свої особисті дані, які використовуються різноманітними зовнішніми системами – наприклад банківською, яка вже не буде вимагати особистої присутності клієнта в момент відкриття рахунку – все можна зробити онлайн, використовуючи електронно-цифровий підпис, при потребі, перебуваючи десь у відрядженні в Цюриху чи Донецьку, або у відпустці на Малдивах чи в Українському Криму 🙂

Роудмап продуктів Apple на 2014 рік

Apple збирається випустити багато нових продуктів протягом третього кварталу 2014 року на думку аналітика цінних паперів KGI Мін Чі Куо , який часто дає достатньо надійну інформацію відносно лінійки продуктів Apple.

В роудмапі продуктів 2014 року, Куо передбачає, що Apple представить свій перший новий продукт року, дешевший iMac, у другому кварталі. Незабаром після цього, протягом третього кварталу, Куо пророкує що Apple представить модернізований iPad Air i iPad mini, за якими слідом прийде iWatch двох розмірів , а також 4,7 -дюймовий iPhone .

applekuoroadmap

Модернізована приставка Apple TV прийде трохи пізніше, так само 12 -дюймовий ультра тонкий MacBook і оновлені Retina MacBook Pros. Пізніше , в четвертому кварталі , компанія Apple представить 5,5 -дюймовий iPhone , який, як кажуть було відкладено через проблеми в технології дисплеїв. Разом з роудмапрм, Куо також дає конкретну інформацію про кожний з майбутніх продуктах Apple.

– iWatch : Куо вважає , що iWatch буде поставлятись вкінці третього кварталу з біометричною функціональністю , інтеграцією з iPhone , iPad та Mac , а також як вже раніше обговорювалось, він пророкує що пристрій буде випускатися у двох розмірах , з 1,3- дюймовим і 1,5- дюймовим гнучким AMOLED дисплеями. Також буде включати в себе сапфірове скло, біометричну функціональність, чіп NFC , бездротову зарядку , 200 до 250 мАг акумулятор , а тонкий і легкий дизайн . Куо також вважає , що Apple , буде пропонувати iWatch в декількох точках цінах , найдорожча версія вартістю понад $ 1000 .

– IPhone 6 : Підтримуючи попередні чутки про iPhone 6, Куо вважає, що пристрій буде випускатися у двох розмірах: 4,7 і 5,5 -дюйма , з роздільною здатністю 1334×750 ( 326ppi ) і 1920 х 1080 ( 401 PPI) , відповідно. Обидві моделі будуть оснащені процесором A8 , 1 Гб оперативної пам’яті , LTPS дисплеями, оптичною стабілізацією зображення і сенсорний ID . Куо вказує на 10 до 20 відсотків вужчу панель , товщиною 6,5-7.0 mm , металеві корпуси , а також інтеграцію NFC. Масові поставки 4,7- дюймової версії , як очікується , у вересні , з 5,5 – дюймова версія вантажити пізніше. Куо припускає , що тільки 64 Гб 5,5 -дюймова версія буде використовувати сапфірові дисплеї.

– iPad Air 2 : Друге покоління iPad Air очікується з Сенсорним ID , процесором A8 і поліпшеною камерою з роздільною здатністю 8 мегапікселів. Куо вважає другий iPad Air може прийти на початку року порівняно з попереднім iPad Air , який був випущений в жовтні.

– IPad міні з Retina Display : Як Ipad Air , новий Retina міні може отримати процесор A8 і сенсорний ID , але Куо вважає він збереже той же форм- фактор. Він також припускає, що старший iPad міні з Retina дисплеєм може бути в продажу за нижчою ціною.

– 12,9 -дюймовий iPad Pro : Куо вважає, що Apple дійсно працює над 12,9 -дюймовим IPad, але він не очікує , що Pro буде запущений в 2014 році.

– 12 -дюймовий MacBook Air : З чуток, Apple готує ультратонкий MacBook Air , який включає сенсорну панель без кнопок і функцій, без вентилятора. Він також буде включати в себе дисплей з більш високою роздільною здатністю.

– iMac: дешевий iMac, як вважають, на горизонті. Куо каже, це може допомогти підвищити поставки iMac на 23%. Це може бути перший запуск продукту від Apple в цьому році.

– Apple TV : запуск повного телевізора цього року не очікується, але нова версія Apple TV з функцією розпізнавання руху – так

Хоча прогнози включають багато чуток , які раніше пливли протягом останніх декількох місяців з різних джерел, план Куо дає грунтовний огляд того , що ми могли б очікувати від компанії Apple в 2014 році.

 

Справи серйозні, треба міняти паролі

hrtbt9870987

Знайшли діру в шифруванні Open SSL в Apache i Nginx, назвали Heartbleed bug – суть в тому що можна дістати доступ до приватних даних зареєстрованих користувачів. Компанії ніби полатали то все і тепер треба просто поміняти паролі. Список де міняти:

Facebook
Instagram
Pinterest
Tumblr
Twitter
Google
Yahoo
Etsy
GoDaddy
Intuit (Turbo Tax)
USAA
Box
Dropbox
Github
Hulu
IFTTT
Minecraft
Netflix
OKCupid
SoundCloud
Wordpress
Wunderlist

Подумайте де ще стоїть Apache, чи може в вас десь в системах використовується OpenSSL – треба подбати!