Apple is back

Знімок екрана 2014-09-15 о 23.45.28

Є декілька головних відмінностей Apple, які виділяють компанію на фоні інших. Треба бути крейзі Джобсом, знайти геніального Іва і потім мати таку гору кешу щоб все це отримати і втримувати багато років – повезло їм.  Три з них найголовніші на мою думку:

1) Apple має офігенний смак. Це якийсь просто захмарний рівень краси і практичності, абсолютно недосяжний іншим, навіть дуже багатим компаніям. Соррі вже бачу єхидні усмішки на лицях опонентів.. Суперечку починати повністю безперспективно, навіть не буду паритись.. 🙂

2) Apple не ганяється за мегапікселами і мегабайтами (за виключенням Шилера 🙂 ), а створює User Experience. Як взагалі можна порівнювати смартфони чи годинники чи фотокамери по кількості пам’яті чи пікселах? Покажіть мені фото? Дайте послухати як звучить музика? Он Samsung публічно обурився що Apple випустив аналог їх апарату 2012 року випуску… а от нє, ніфіга! По формальних параметрах може і так, хоча Самсунг акуратно забув про купу різноманітних датчиків і всяких мілких деталей як iBeacon наприклад.. Але мова взагалі не про це. Самсунгу ніколи не буде зрозуміло, що просто втулити підтримку NFC і не дати користувачу ніякого сервісу – це насправді тупий обман. Я повторюсь – це так само як продати платіжний пластик VISA, дуже гарний і розмальований Бенксі, але без жодного сервісу за ним. Як можна було 2 роки мати технологію в апараті і нічого не зробити для кінцевого користувача? Звідси прямим ходом в останній найважливіший пункт..

3) Apple МІНЯЄ СВІТ. Ще при Джобсі було дуже суттєво змінено 7 областей діяльності людини. Платежі, час, здоров’я, домашня інфраструктура – на черзі. Ми дуже скоро будемо платити зовсім по-іншому, так само як ми по-іншому дзвонимо, фотографуємо, пишемо і видаємо книги, купуємо і слухаємо музику, користуємось комп’ютером та інтернетом.

Визнаю чесно – я теж всі ці роки хоч і вірив, але дуже боявся, що з Джобсом помре Apple. Бо при всіх технічних іноваціях не було помітно головного. Але нарешті, Apple is back. Apple продовжує міняти світ. 🙂

Кодрум, Qoderoom, http://qoderoom.com

http://about.me/jurk0

 

На тему Revolutionary Breakthrough

Apple-Watch-betala-Apple-Pay

Ок подивився нарешті. Ну що я вам скажу? Я вважаю що це дійсно один з найбільших скачків за останні роки. По-перше, насправді найкрутіший, близький до ідеалу годинник (читайте попередні дописи в блогу). Бачите, я не уявляв собі що Apple придумає нові види інтерфейсу, тому очікував голос і штучний інтелект, які зараз не на достатньому рівні. Плюс, скачок треба оцінювати не тільки по залізу, а в комплексі. Залізо вже майже ідеальне – важко далі розвиватись. Телефон буде вдосконалюватись, але справжній розвиток буде досягнутий через нові гаджети, нано-технології, нові архітектури послуг, і… софт!

Тепер, Apple справді має проблему донесення новинок до покупця. Проблема – це структура презентації і харизма презентерів. Кук чудовий CEO (як видно з динаміки акцій вже навіть ринок в це повірив), але йому бракує емоційності і при всіх його намаганнях бути подібним на Стіва на сцені – ніфіга не виходить. Шилер класний чувак, але його технологічні розповіді про те, що на чіпі замість мільйона транзисторів тепер 2 мільйони, причому в самому початку шоу!… Як можна настільки загадити презентацію настільки колосальних речей?! Взагалі, основною фічою Apple завжди було те, що в результаті отримує користувач, а не мегапіксели і кількість чіпів. Стів розказував про ключові цифри, але ніколи не концентрувався на нудних деталях і більше показував що саме попаде в руки людині. Всі вже бачили прикол на тему формальних параметрів? Самсунг 2012 року.. Формальні параметри – це не поле Apple, там конкурують Samsung, HTC, LG. Usability – це домашня зона, і показувати треба відповідні речі. Eddie Cue! Випускайте більше Eddie Cue! Його презентаційний талант заведе аудиторію і створить ейфорію 🙂

Але найбільша подія для мене – не новий iPhone, не годинник і не чіпи з мегапікселами. NFC. NFC blows my mind. Дочекались нарешті. Не просто підтримку NFC в Блекбері чи Самсунгу 2012 року випуску, а робочий сервіс з платіжним сервісом Apple всередині. Просто хочу пояснити деякі деталі, спеціально для тих, хто не в темі і питає чому ж Apple NFC кошерніший від Самсунгівського. Найпростіша аналогія і найкоротше пояснення… Уявіть собі банк, який замовить в якогось виробника пластикові картки VISA без ліцензії від самої VISA і продасть їх вам в комплекті з обслуговуванням рахунку. Розумієте, так? Таку картку можна модно носити в гаманці, але платити нею неможливо. І так, вона ні чим не гірша від картки Альфи чи Дельти, чи Привату, якими можна справді платити – може навіть гарніше виглядає, та і з точки технологій всі функції підтримує. Але користуватись нею неможливо, бо ваш банк не має взаємодії з рештою системи. Тепер практично: те що Apple дозволяє фотографувати картку і таким чином додати її до гаманця, і те що Apple не бере грошей за транзакції, означає дуже серйозний контракт з VISA/MC/Amex і комісії від системи безпосередньо – звичайно Apple не робить все це на шару :)) A те що Apple має в телефоні сек’юрний елемент, в якому зберігаються карткові дані, означає, що Apple взяв на себе функцію TSM. По масштабу це безпрецедентні угоди, стає зрозуміло чому домовленості забрали стільки часу. Ну і якщо ще згадати про Touch ID, то ми бачимо просто ідеальний платіжний інструмент, який дає можливість платити моментально і без особливих технічних знань. Словом, гудбай SIM-centric, гудбай картки.. 🙂 та й слава Богу, вже давно пора з цими пережитками покінчувати. І я радий що все-таки не мобільні оператори – це був би кошмар 🙂

Ну і театр вкінці Кук+Боно як ікра на маслі 🙂 Купівля Apple альбому U2 і викладення його на шару в iTunes – нормальний сентимент і WOW-ефект, принаймні для старпера стартапера, вихованому колись на цій музиці.. U2 канєшно вже не торт, але все одно миленько – ностальгірую, скупая мужская сльоза тече по щоці :)))

P.S. Ось тут ще одну емоцію вдалось зформулювати

Кодрум, Qoderoom http://qoderoom.com

http://banqsystems.com

http://about.me/jurk0

Moto 360 + P.S. до “ґаджетів Бонда”

Знімок екрана 2014-09-06 о 14.15.52

Ну ось, тільки написав, як Моторола випустила дуже дуже достойний пристрій. Якщо взяти мій список з попереднього посту, то майже всі пункти витримані. Не витриманий тільки один і як я сказав на самому початку – найкритичніший для того щоб ця штука називалась “ґаджетом Джеймса Бонда”: пристрій не самостійний. Це знову периферія на Bluetooth до Андроїд-телефону. Так, напевно телефон завжди з нами і це практично в сьогоднішній екосистемі, але після того як в мене було декілька розмов на тему Смарт-вотчів на цьому тижні, я би хотів пояснити дещо, P.S. до мого попереднього допису.

Коли я дискутую “ґаджети Джеймса Бонда”, я маю на увазі дещо інше, ніж понтовий смартвотч зразка 2014 року, який ніби-то й має ОС, і купу функцій, але в жодному випадку не є самодостатнім. Можливо, взагалі навіть не годинник, а щось інше. Суть власне в тому, щоб зменшувати кількість барахла в кишенях і на собі, а не збільшувати! Ну давайте обвішаємось купою електроніки і будемо ходити як ялинка і мигати, ніби нас тільки що виписали зі шпиталю після складної операції? Телефон, годинник, окуляри, кільце.. Які там ще були ідеї забавок? Капельниці не вистачає, дійсно.. Це може працювати тільки як понти, або пропозиція для конкретних задач типу медицини чи спорту, а не практичне рішення на кожен день – людина прагне спрощення, а не ускладнення свого побуту.

Сьогодні найбільш оптимально носити телефон і позбутись всього решта в кишенях і на собі – чому? Бо мікрочіпи, батареї, антени etc. ще не досягли того рівня, коли їх можна зменшити до розміру годинника і виключити  залежність від ще одного пристрою десь поряд (до речі Bluetooth жере батарейку дай Бог, ще одна перспектива для тролингу Андроїда?). Бо засоби зв’язку недостатньо надійно покривають географію, щоб можна було ПОВНІСТЮ переключитись на хмарну технологію і голосову комунікацію. А з weareables власне хмара і голосовий інтерфейс , ну і плюс можливо якийсь маленький дисплей для оповіщення або візуальної оцінки (бачили “Her“?) Бо зрештою штучний інтелект і розпізнавання мови хоч і дуже вже далеко просунулись, але ще не досягли рівня, коли можна абсолютно надійно і розслаблено спілкуватись з машиною голосом і не паритись рівнем гучності, інтонаціями і вимовою.

Але цілком можливо, що достатньо гарний периферійний годинник ділового виду буде мати певний успіх, бо все-таки звичайний годинник на руці майже завжди є, незалежно від того, чи лежить десь поряд телефон. Якщо зроблять його хоча би частково самодостатнім і лишать хоча б деякі функції коли з телефоном немає зв’язку – час, оповіщення, календар etc.. Принаймні, здається Моторола зрозуміла, що це прикраса… 🙂

Чи отримаємо ми колись ґаджети Джеймса Бонда?

iwatch-concept-40.png

Останнім часом дуже багато говориться і дискутується відносно Weareables – пристроїв, які можуть бути вбудовані в одяг, які можна носити на руці, голові, і так далі. Я дуже довго ігнорував цю тему, ну бо чесно – не можу зрозуміти навіщо до телефону мені потрібний ще й bluetooth-годинник наприклад? Яка різниця, крім того, що маленький екран і +1 пристрій з собою? Звучить незручно…
Я спробував собі уявити ідеальну ситуацію і змоделювати дійсно якийсь життєвий кейс.. Оцініть/коментуйте? ТЗ для Кука.. ))
  1. На мою думку перший і абсолютно критичний для успіху момент: це мусить бути не периферія типу Pebble чи Kreyos Meteor, а повноцінний самодостатній пристрій із операційною системою і стільниковим зв’язком. Боюсь, WiFi вже туди не влізе і буде виснажувати батарейку. Може Bluetooth, говорити ж якось треба.. Якщо пристрій десь близько біля вух (Google Glass?) тоді не треба і Bluetooth
  2. Якщо пристрій умовно не на голові, то добре, якби він був одночасно і платіжним інструментом. NFC, але найпростіший на одну картку – точно та сама технологія, що зараз використовує MasterCard Watch2Pay – цілком достатньо щоб це було просто і юзабельно і до речі дешевше теж.
  3. Концептуально, все мусить працювати cloud-based. Пристрій малий, без входів-виходів, підтримує швидше за все один єдиний спосіб зв’язку, виключно додатки, що мають якийсь зміст в дорозі.
  4. Інтерфейс додатків – голосовий (!!!) В першу чергу голосовий, бо екран замалий для повноцінної взаємодії навіть в обмежених об’ємах. Екран, думаю, служитиме тільки для візуальних алертів, доставляти інформацію через екран годинника неможливо.
  5. Це в свою чергу означає необхідність дуже дуже розвинутого і продвинутого сервісу типу Siri – із штучним інтелектом і можливістю майже повноцінного спілкування, причому практично на всіх мовах. Ну не будеш як вар’ят іти по вулиці і говорити зі своїм годинником англійською, правда? Я власне тому і Siri майже не користуюсь.
  6. Все вищесказане означає, що середовище використання повинно підтримувати швидкі але економні способи зв’язку, бо інакше ця штука не має смислу: 3G, LTE, що там наступне? На нашому EDGE Siri зараз не хоче працювати, тому не слід себе дурити – доки в нас не буде нормального зв’язку – всі ці Siri лишатимуться на рівні забавок
  7. Додатки і система в якійсь суперлайт-версії – економія електроенергії на першому місці
  8. Достатньо потужна батарея, яка зможе живити все це добро принаймні день часу, бажано довше
  9. Дизайн і понти: він повинен бути гарним і недешевим, не забуваємо що це в дуже великій мірі функціональна прикраса. Основна проблема сучасних NFC-годинників в тому що вони виглядають як школярські пластикові забавки за 10 баксів. Написати на ньому якось модно Breitling for Apple чи якось так.. Samsung краще не писати.. )
  10. Ну і останнє: дуже сильно всьому цьому допоміг би певний розвиток нано-технологій. Це міг би бути вже не годинник, а наприклад, частина рукава в куртці чи квадратний екран на грудях як в телепузиків 🙂
Теоретично припустити наявність всіх цих факторів – можна направду викидати телефон в смітник? А ви як думаєте?