Чому нема NFC в 5-му iPhone і чому ми його побачимо в iPhone 5s (Forbes 19.10.12)

Затамувавши подих, світ очікував 12 вересня: в судорожних пошуках любителі понтів намагались знайти хоч когось, хто їде в Нью-Йорк, а ті знайомі і родичі вже готувались кинутись в бій на 5 авеню і наступити на ногу Возняку, який напевно знову стоїть в черзі..

Всі очікували нову красу, NFC і чомусь ще якихось пару дивних речей типу бездротової зарядки (кому воно треба?) І ось настав цей момент: найвідоміші Мак-блогери засіли в сесійній залі і почали строчити і передавати в мережу перші зображення вождєленного девайсу в поганючій якості. Oops.. В принципі крім незовсім зрозумілої по тих кадрах краси, нового, дещо Самсунгівського, але дуже приємного в руці форм-фактора і крутої камери з автоматичною панорамною зйомкою – майже нічого… Де NFC??!!

Для того, щоб зрозуміти, чому Apple відклали вхід в цю технологію, треба хоча би на науково-популярному рівні ознайомитись з архітектурою сервісу. Якщо цікаво. Бо якщо не дуже, то завжди є чергова відповідь на подібне запитання “Ще не знають як на тому заробити” – в принципі скажете і не помилитесь – важко собі уявити де вони тут приткнуть свій iTunes  і де будуть зі всього світу знімати комісії за транзакції. Бо якщо не будуть, то навіщо їм взагалі то треба?

Отже, давайте подивимось на архітектуру. Точніше на якусь версію, оскільки домовленостей на жаль ще немає і є декілька варіантів розвитку подій.

Що таке NFC? Це просто новий спосіб обміну даних між карткою і POS-терміналом, які всі напевно бачили в супермаркетах на касі. В принципі, не тільки між карткою і POS-терміналом і не тільки для платежів, але про це пізніше. Тобто, колись це була магнітна стрічка, потім з’явився більш сек’юрний EMV-чіп, після чого абсолютно натурально мусило прийти радіо. Технологія радіопередачі – один в один така сама, як в загальновідомого RFID (всі користувались картками для доступу в офіс чи браслетами в спортклубі?) Протокол тільки трошки інший і радіо дещо ускладнене в тому випадку, якщо використовується телефон, а не пластикова картка (в нас емітує поки що тільки Приватбанк, а готується Дельта і декілька інших). В телефоні радіоелемент завжди активний, що уможливлює обмін інформацією навіть peer-to-peer між двома рівноцінними пристроями. Що в свою чергу розширює область застосування NFC і дає можливість замінити ним, наприклад, загальновідомий Bluetooth у випадку потреби більш безпечної закодованої передачі даних на маленькій відстані. Саме так – безпека є абсолютно ключовим моментом NFC-технології і через неї, до речі, і виникла купа непорозумінь відносно архітектури екосистеми NFC.

Все, ще тільки одна абревіатура і більше не буду. TSM. Trusted Service Manager (Довірений Сервіс Менеджер – трохи криво зате дослівно) – це організація, брокер, що відповідає за безпеку даних, що бігають по екосистемі: зберігання ключів кодування, управління ними, відповіді на запити і т д TSM якось заробляє на своїй діяльності, знімаючи “податки” з учасників процесу.

Я вже бачив декілька варіантів розвитку подій і вони дещо відрізняються один від одного залежно від того, чи говориш з банкіром Євгеном Плотицею (Дельтабанк), чи з євангелістом платіжних карт Сергієм Францішко (MasterCard) – двома дуже активними промоутерами технології NFC в Україні. І хоча в багатьох питаннях вони вже згідні один з одним (і чим далі тим більше) – позиція буде відрізнятись хочаби трохи завжди, бо кожен там має свої інтереси. Ну і мобільні оператори, які мають точно якусь дуже велику роль, але поки що тихо мовчать і чекають…

Тобто, є декілька дійових осіб-учасників транзакції: два банки (відправник-отримувач), TSM і ще телеком-оператор. Скільки треба TSM-iв, може достатньо одного на всіх, чи кожному банку свій? І кожному телеком-оператору? І, напевно, платіжні системи захочуть мати своїх власних? Кому взагалі в це інвестувати? Оператори мовчать і є ризик, що вони зі своїми оборотами почекають, а вкінці стануть і собі самі все зроблять, вбиваючи інвестиції інших і ускладнюючи взаємодію.. Або чому б не VISA/MasterCard, наприклад? MasterCard надзвичайно активний, до речі. Згідно їх презентацій, в них вже стоїть 8000 терміналів по Україні і найближчим часом планується потужний ріст їх кількості. Ну і здається натуральним, щоб саме карткові системи виконували цю роль? Можливо.. А можливо якась одна локальна українська компанія заінвестує в необхідні ліцензії і буде надавати сервіс всім решта елементам архітектури?

Які 8 банків домовляться? В SIM-карту, відомо, можна закодувати інформацію про 8 “карток” – як це буде працювати? Чи оператор буде диктувати своїм клієнтам, картки яких банків вони можуть мати в своїй SIM-карті, чи можна буде якось вибирати? А міняти потім можна буде? І взагалі, де все це буде – в SIM-карті чи в самому смартфоні (увага, Apple тут може заробити!)

Не до кінця зрозуміла архітектура сервісу, нерозподілені ролі, більше запитань ніж відповідей, та ще й недавне фіаско Google з електронним гаманцем, в який вони чомусь додумались на програмному рівні закодувати інформацію про єдину можливу картку Citibank Mastercard, і який був успішно хакнутий (ну хто ж це робить на софтверному рівні?) – все це, очевидно, створює не дуже сприятливий ґрунт для активного просування технології восени 2012 безпосередньо перед можливим кінцем світу.

І найголовніше запитання до цього часу не має відповіді – хто володіє кінцевим клієнтом, який здійснює покупку і оплату через NFC? Who owns the customer?

Але є хороша новина. Переживати нема чого, бо наступного року буде готуватись до виходу iPhone 5s, і є всі причини думати, що саме тоді наше велике Яблуко прийде і все нам пояснить просто і доступно: заробляти тут буде Apple, а якщо ще хтось хоче то прошу дуже але по наших правилах. Якщо когось щось не влаштовує – побачимось в суді. (с) Так вже було не раз, подібне що цього разу нічого іншого очікувати не доводиться.

А якщо серйозно, то в липні цього року Apple за $350 мільйонів купив компанію AuthTech, що продукує сенсори відбитків пальців. А зараз працює з австралійською конторою MicroLatch  www.microlatch.com щоб зробити аутентифікацію через відбиток пальця для майбутнього використання в NFC-технологіях, як прокоментували безпосередньо працівники Microlatch. Тобто вже розробляються бібліотеки для підтримки NFC і здається іде підготовка повним ходом. Запасаємось поп-корном? Або пробуємо вгадати де тут можна буде заробити і самі готуємось…

Сигари в лондонських клубах, а в нас махорка Вірджинская. Поки всі сперечаються про космос, хлопці з Привату зрозуміли, що телефонів з камерами куди більше в Україні ніж телефонів з підтримкою NFC i розвивають свою екосистему оплати з допомогою модних, візуальних, помітних всюди QR-кодів. Напевно, не без проблем, як завжди, зате як вчасно!

Культурний, причесаний і перекладений на російську варіант тут http://forbes.ua

Facebook залайкав Варшаву

Facebook вибрав Варшаву для управління своєю операційною діяльністю в Центральній та Східній Європі: цей офіс має трохи зняти навантаження з Дублінської штаб-квартири і покрити роботу з 46 мільйонами користувачів в 30 країнах території. Цим офісом в початковий період буде керувати Дієго Олива, регіональний директор по Південній, Центральній та Східній Європі, Близькому Сходу та Африці. Офіс почне працювати з 5 людей і в основному концентруватись на маркетингу та продажу.

Що це означає для України? Напевно небагато: крім того, що тепер все вирішувати треба буде не через Москву, а через Варшаву, практично більше нічого. Не думаю, що відчується якась різниця в роботі чи в комунікації з Facebook. Раніше Facebook вже призначив людину, яка має завдання вирішувати українські проблеми.

Трохи стара новина, але мені здається, варта уваги.

За матеріалами ZDNet

Blackberry 10 video

RIM здається готує iPhone-кілера зі свого боку. Blackberry 10 L-Series London вже повністю без кнопок і має мульти-тач екран. Чомусь дизайн мене не дуже дивує…

Не забуваємо Стіва

Steve Jobs

Лист від Тіма Кука, CEO Apple.

Смерть Стіва рік тому в цей день була важким і сумним часом для всіх нас. Я маю надію, сьогодні кожен згадає його видатне життя і численні досягнення, які зробили світ кращим.

Один з найбільших подарунків Стіва світу є Apple. Жодна компанія ще ніколи настільки не надихала творчість чи ставила такі високі стандарти для самої себе. Наші цінності були започатковані Стівом і його дух завжди буде в основі Apple. Ми маємо величезну честь і відповідальність – нести його насліддя в майбутнє.

Я надзвичайно гордий тим, що ми робимо продукти, які наші покупці люблять і мріємо про нові, які будуть зачаровувати їх в майбутньому. Це чудова пам’ятка про Стіва і про те, за що він боровся у своєму житті.

Тім

Фантастика? Роздрукуй собі продукт!

Teague Labsіндустріальні дизайнери з 86-річною історією, які брали участь в комерціалізації знаменитих продуктів, від камери Polaroid до кабіни Boeing 787 Stratocruiser, сьогодні написали нову сторінку в своїй історії іновацій,  створивши прототип промислового продукту, який просто можна собі “роздрукувати” з допомогою 3D-принтера. Він ще не завершений і в дизайнерів є проблеми до розв’язання, але вони впевнені, що за декілька ітерацій зможуть все вирішити і закінчити продукт.

3D-принтери давно служать для того, щоб роздруковувати прототипи продуктів в подібних агенціях. Колись дуже дорогі, зараз 3D-принтери вже стали більш доступними і дешевшими, натурально настав час задуматись, а що якщо роздрукований прототип зробити власне самим продуктом? Очевидно, необхідно створити річ, яку легко і без інструментів можна самому зібрати в домашніх умовах, але принципово здається геніальна ідея. Як відносно онлайн-шопу, в якому можна купити собі товари, які тут же вдома просто взяти і роздрукувати? Або ще краще – програма чи онлайн-сервіс, в якому кожен собі може створити свій унікальний продукт?

“Життя в беті” – так вони назвали цей футуристичний сценарій, головна ідея якого описана в попередньому абзаці. Дизайнер створив проект навушників, які друкувались 13 годин 30 хвилин на професійній ABS FDM машині Dimension 1200ES і в результаті вийшла приваблива на вигляд повнофункціональна модель, яка з легкої руки творця була названа 13:30. Деякі з компонент, на жаль, можна було роздрукувати лише на такому професійному принтері, який не може бути доступним в нормальних домашніх умовах. Дизайнери намагаються знайти вихід і можливо ми скоро побачимо щось в продажу?

Зрозуміло, що все ще дуже сире, але здається, ідея геніальна і напрямок зразумілий!

За матеріалами Teague Labs, Wired.